Забезпечення продуктами харчування солдатів

СОЛДАТСЬКІ ЩІ ПОКУШТУВАТИ НЕ БАЖАЄТЕ?

Досвідчені офіцери кажуть, що за всіх часів солдат годували ситно, але їжа була якоюсь казенною. Кожен одержував необхідні по нормі грами, білки, жири, вуглеводи і вітаміни, але все це проходило під знаком ємного армійського словосполучення «котлове забезпечення». Однак час не стоїть на місці, все змінюється, у тому числі і армія. Чи можна в наших умовах кардинально змінити нехитрий армійський побут хоча б у плані харчування? Таку спробу керівництво Міноборони України зробило у 2004 році. У масштабах країни експеримент проводився у п’ятьох військових частинах. У Криму переведення харчування бійців з «військових рейок на цивільні» організували в бригадній артилерійській групі, яка дислокується в Сімферополі.

Солдатська їдальня цієї частини бачила багато на своєму віку — тут їли макарони бійці Дивізії берегової оборони ВМФ СРСР, потім брава піхота мотострілецького з’єднання, набиралися сил артилеристи. Але ніколи на кухні та у залах не працювали цивільні.

Тендер у боротьбі за право забезпечити солдат повноцінним харчуванням виграло підприємство «Артек-Союз». Воно поставило найнижчу ціну за харчування бійців, тому що мало солідну базу і замкнутий цикл виробництва продуктів харчування.

Експеримент проходив протягом шести місяців. Довелося «закликати під кулінарні прапори» близько 50 кухарів, офіціантів, працівників кухні тощо. На одне робоче місце тоді претендувало 5 фахівців, і зарплату було встановлено досить гідну.

Вся робота в їдальні на плечах цивільних, для солдат минулих років це, напевно, виглядає незвичайно. Однак бійці швидко звикли до такого нововведення.

Ще б пак! Щодня захисники Вітчизни бачили на своїх столах апельсини і мандарини, натуральні соки і цукерки. А в залі грала легка музика. Не солдатська їдальня — ресторан.

Після вдалого експерименту харчування по-новому стало нормою. Відтоді, як підприємство почало таке широке і плідне співробітництво з військовими, минув не один рік. Сьогодні «на постачанні» у цього солідного підприємства військові частини не тільки Криму, але й Одеської області.

Годують солдат і матросів у гарнізонах і на навчаннях, забезпечують безперебійне підвезення продуктів харчування на кораблі ВМС України. А що ж від цього виграв звичайний солдат?

Іноді доводиться читати в газетах про те, що бійців у армії годують не так, як треба. Чи оправданими є такі скарги? Вирішили перевірити.

Люб’язно погодився допомогти у цій справі Володимир Ківшар, заступник начальника департаменту з організації харчування підприємства «Артек-Союз».

Він прийшов на цю роботу аж ніяк не зі сторони. Полковник запасу, закінчив свого часу Вольське вище військове училище тилу, військову академію тилу і транспорту — у Ленінграді, служив у частинах на різних посадах, у тому числі був заступником командира дивізії Національної гвардії по тилу, начальником тилу 32-го армійського корпусу, коли ця посада була генеральською. Але звання генерала одержати не встиг. Зате розкрився на новій, цивільній роботі, дуже близькій до його армійської служби. Підприємство на всі сто використовує його найбагатший досвід військового.

Він один з десятьох регіональних представників фірми «Артек-Союз» в Криму. До його зони відповідальності входять Перевальне, Сімферополь, Міжгір’я, Джанкой, Зеленогірськ, Алушта.

Для походу на обід ми обрали «піонерів» у справі реформування системи армійського харчування — їдальню бригадної артилерійської групи.

За словами В. Ківшара, з командиром частини полковником Євгеном Добриніним і його заступником по тилу підполковником Сергієм Лозовським працюють вони злагоджено.

Харчуються у цій їдальні тільки військовослужбовці строкової служби.

Тут чисто, персонал одягнений акуратно, у кожного на курточці — бейджик з прізвищем і посадою. Ми не домовлялися, але застали перед обідом у залі полковника Євгена Добриніна, який прийшов проконтролювати, як готується їжа для його підлеглих.

— Співробітничаємо з цією фірмою з 2004 року, — розповів він. — Як командир частини я задоволений роботою їдальні. Тепер не доводиться виділяти спецодяг солдатам, відволікати їх від бойової підготовки. Солдати дуже задоволені якістю і повнотою порцій.

Раніше харчування займало левову частку командирських турбот. Зараз цього немає. А останній вихід частини на полігон, де нас годували в польових умовах, був просто відмінним. Не хотіли б повернення до старої системи харчування.

Адміністратор Ірина Острова люб’язно запрошує провести екскурсію підсобними приміщеннями. До нас приєдналася завідувачка їдальні Тамара Аксютіна. У варильному цеху — пар. Над першим «чаклує» кухар Ніна Шумик. Сьогодні в меню її фірмовий борщ.

Щодня з булками власної випічки на роздачі кухар-кондитер Ірина Хом’якова. Сьогодні — з маком. Завтра будуть з ізюмом або повидлом. Щоб не приїдалися. Компот розливає кухонний працівник Любов Бреус. Отже, робота йде повним ходом.

Серед документів у їдальні — книга відгуків і пропозицій. Цікаво з нею познайомитися.

«Висловлюємо величезну подяку співробітникам організації «Артек-Союз». Особливо хочу відзначити обслуговування в їдальні, воно на вищому рівні, а працівники завжди люб’язні, доброзичливі. Матрос Лазарєв».

«Обід смачний, особливо з душею приготовлено гороховий суп. Майор Мар’їн, черговий по частині».

«Вечеря дуже смачна, а чай — як вдома. Велике вам спасибі за вашу роботу. Рядовий Пустовалов».

«Обід чудовий, як дома, а кухарям спасибі за посмішки. Старший матрос Огієнко».

І таких записів — десятки сторінок.

Першим за обов’язком служби пробу знімає черговий по частині. Сьогодні це майор Сергій Слесаренко. Обід з трьох страв.

— За період роботи в частині підприємства «Артек-Союз» не було жодного випадку, щоб їжа не відповідала стандартам і вимогам. Порції можуть бути тільки більшими, але ніяк не меншими, — ділиться своїми спостереженнями офіцер. — Жоден солдат, у тому числі ті, хто приїжджає до нас у відрядження з інших частин, не скаржився на харчування, всі задоволені. Це один з основних показників якості роботи цієї фірми.

Тим часом до залу заходить перший підрозділ — солдати військової служби правопорядку. Стають один за одним з підносами. Салат з ріпи, борщ, каша вівсяна, тефтелі, хліб, булочка, компот. На сніданок були макарони по-флотськи, чай, хліб, цукор, сир. Вечеря складатиметься із салату з солоних помідорів з цибулею, риби смаженої з картопляним пюре, чаю, хліба, масла.

Чи кожна кримська сім’я може дозволити собі таке щоденне меню? Впевнений — ні.

Солдат Єгор Панов родом із Запоріжжя:

— Годують добре, їжа — як домашня. Порції великі.

Солдат Андрій Малишев уже розклав на столі тарілки, але охоче дав перед обідом коротке інтерв’ю:

— Мої очікування щодо харчування в армії виправдались. Я не скаржуся, одержую півтори порції через мій високий зріст. Все дуже смачно і ситно. За період служби збільшив вагу на 5 кілограмів.

І ваш покірний слуга відгукнувся на пропозицію покуштувати «солдатської каші». Справді, все було смачно і ситно. Я навіть не впорався зі звичайною порцією для бійця. Воно й зрозуміло — у солдата життя напружене, тож сприяє підвищеному апетиту.

Сергій СЕРЮГІН

На фото: солдат Андрій Малишев.

Фото автора.

Источник: http://www-ki-old.rada.crimea.ua/kd/2008/07/soldat...